невідривно
НЕВІДРИ́ВНО, НЕОДРИ́ВНО, присл. Безперервно, не відриваючись.
Люди стояли над урвищем на високому березі і невідривно дивились у море (Смолич, Світанок.., 1953, 199);
Поки Чміль говорив, я невідривно стежив за кожним порухом його обличчя (Гур., Новели, 1951, 178).
Словник української мови (СУМ-11)