невідривно

НЕВІДРИ́ВНО, НЕОДРИ́ВНО, присл.

Безперервно, не відриваючись.

Люди стояли над урвищем на високому березі і невідривно дивились у море (Ю. Смолич);

Городянин обернувся до юнака, що поряд сидів, схилившись на чемодані, й невідривно читав книжку (А. Хорунжий);

// Так, що не можна відірвати; дуже міцно.

Вона мій спів, вона мій хліб! Душа моя – аж дивно – До неї, наче той поліп, ПРиссалась невідривно (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. невідривно — невідри́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. невідривно — неодривно, присл. Безперервно, не відриваючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невідривно — ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО...  Словник синонімів української мови
4. невідривно — НЕВІДРИ́ВНО, НЕОДРИ́ВНО, присл. Безперервно, не відриваючись. Люди стояли над урвищем на високому березі і невідривно дивились у море (Смолич, Світанок.., 1953, 199); Поки Чміль говорив, я невідривно стежив за кожним порухом його обличчя (Гур., Новели, 1951, 178).  Словник української мови в 11 томах