невідчутний

НЕВІДЧУ́ТНИЙ, а, е. Якого важко або зовсім неможливо відчути.

Повітря над Києвом, здавалось, було густе, аж тверде — хоч ріж його ножем, але прозоре, легке й невідчутне, неначе й не було зовсім (Смолич, Мир.., 1958, 215);

Щось нове, зовсім непомітне і навіть невідчутне зародилось у камері (Збан., Єдина, 1959, 155).

Значення в інших словниках

1. невідчутний — невідчу́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невідчутний — -а, -е. Якого важко або зовсім неможливо відчути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невідчутний — НЕВІДЧУ́ТНИЙ, а, е. Якого важко або зовсім неможливо відчути. Яка це розкіш: стрибнути в холодну воду, від якої забиває дух, тіло робиться невідчутним, а мускули – всемогутніми (Ю. Смолич); Щось нове, зовсім непомітне і навіть невідчутне зародилось у камері (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
4. невідчутний — НЕПОМІ́ТНИЙ (якого важко або неможливо помітити, погано видимий), НЕПРИМІ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ (непомітний зовні, зверху, збоку і т. ін.  Словник синонімів української мови