недогляд
НЕДО́ГЛЯД, у, ч. Недостатній догляд, недбайливе ставлення до чого-небудь.
Земельку позакладував [Нечипір], а грошики попропивав; а що було опріч того, то від недогляду попропадало само (Кв.-Осн., II, 1956, 102);
Нерідко буває, що техніка зношується більше від недогляду, ніж від роботи. Від цього велика шкода колгоспові і державі (Хлібороб Укр., 11, 1954, 2);
// Відсутність піклування, турботи про кого-небудь.
Валеріан Миколайович дорікав дружину недоглядом за дітьми (Коп., Вибр., 1948, 30);
За два тижні по народженні Галини померла мати її, схопивши в злиднях через недогляд породильну гарячку (Крот., Сини.., 1948, 18);
// Помилка, допущена через неуважність, недосвідченість і т. ін.
Не можна заперечувати того, що є в словнику і певні недогляди, і невдалі розв’язання (Рильський, III, 1956, 66).
Словник української мови (СУМ-11)