недокошений
НЕДОКО́ШЕНИЙ, а, е. Не повністю скошений.
Збившись стеблинами в густу лаву, подекуди стоять самотою клапті недокошеної пшениці (Вас., І, 1959, 130);
За розімлілою кукурудзою.. вклоняється в пояс недокошене чорне просо, далі голубіє капуста (Стельмах, II, 1962, 168).
Словник української мови (СУМ-11)