Словник української мови в 11 томах

недокурений

НЕДОКУ́РЕНИЙ, а, е. Не до кінця викурений.

— Легко зітхаю й викидаю сердито недокурену цигарку на шлях (Вас., І, 1959, 188);

Недокурені цурпалки сигар валялися на столі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 168).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. недокурений — недоку́рений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. недокурений — -а, -е. Не до кінця викурений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недокурений — НЕДОКУ́РЕНИЙ, а, е. Не до кінця викурений. – Легко зітхаю й викидаю сердито недокурену цигарку на шлях (С. Васильченко); Недокурені цурпалки сигар валялися на столі (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах