недокурений
НЕДОКУ́РЕНИЙ, а, е. Не до кінця викурений.
— Легко зітхаю й викидаю сердито недокурену цигарку на шлях (Вас., І, 1959, 188);
Недокурені цурпалки сигар валялися на столі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 168).
Словник української мови (СУМ-11)НЕДОКУ́РЕНИЙ, а, е. Не до кінця викурений.
— Легко зітхаю й викидаю сердито недокурену цигарку на шлях (Вас., І, 1959, 188);
Недокурені цурпалки сигар валялися на столі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 168).
Словник української мови (СУМ-11)