Словник української мови в 11 томах

недолічуватися

НЕДОЛІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НЕДОЛІЧИ́ТИСЯ, лічу́ся, лі́чишся, док., кого, чого. Виявляти у себе відсутність чи нестачу кого —, чого-небудь при переліку, підрахунку.

Весь полк недолічувався тільки одного січовика (Ле, Наливайко, 1957, 59);

Натякала [свекруха] на якусь сотню рублів, що з мандрами сина недолічилися старі (Мирний, IV, 1955, 93).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. недолічуватися — недолі́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. недолічуватися — -уюся, -уєшся, недок., недолічитися, -лічуся, -лічишся, док., кого, чого. Виявляти у себе відсутність чи нестачу кого-, чого-небудь за переліку, підрахунку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недолічуватися — НЕДОЛІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НЕДОЛІЧИ́ТИСЯ, лічу́ся, лі́чишся, док., кого, чого. Виявляти у себе відсутність або нестачу кого -, чого-небудь при переліку, підрахунку.  Словник української мови у 20 томах