нежурбливий

НЕЖУРБЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що нежурли́вий.

Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався сим випадком (Вовчок, І, 1955, 23).

Значення в інших словниках

1. нежурбливий — нежурбли́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. нежурбливий — див. веселий  Словник синонімів Вусика
3. нежурбливий — -а, -е, розм. Те саме, що нежурливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нежурбливий — НЕЖУРБЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що нежурли́вий. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався сим випадком (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
5. нежурбливий — Нежурбливий, -а, -е = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38.  Словник української мови Грінченка