нежурбливий
НЕЖУРБЛИ́ВИЙ, а, е, розм.
Те саме, що нежурли́вий.
Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався сим випадком (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)НЕЖУРБЛИ́ВИЙ, а, е, розм.
Те саме, що нежурли́вий.
Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався сим випадком (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)