нежурливий
НЕЖУРЛИ́ВИЙ, а, е.
Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу.
Антін не журиться, бо він і на вдачу нежурливий (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)НЕЖУРЛИ́ВИЙ, а, е.
Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу.
Антін не журиться, бо він і на вдачу нежурливий (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)