нежурливий

нежурли́вий

-а, -е.

Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу.

Значення в інших словниках

1. нежурливий — нежурли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нежурливий — див. веселий  Словник синонімів Вусика
3. нежурливий — НЕЖУРЛИ́ВИЙ, а, е. Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу. Антін не журиться, бо він і на вдачу нежурливий (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. нежурливий — БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться)...  Словник синонімів української мови
5. нежурливий — НЕЖУРЛИ́ВИЙ, а, е. Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу. Антін не журиться, бо він і на вдачу нежурливий (Н.-Лев., V, 1966, 387).  Словник української мови в 11 томах
6. нежурливий — Нежурливий, -а, -е Безпечальный, беззаботный. Добре, що ти нежурливий удався.  Словник української мови Грінченка