нежурливий
БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться); БЕЗКЛО́ПІТНИЙ (який ні про що не клопочеться). Сміялася (лікарка) досхочу, як сміються молоді, здорові, безтурботні жінки (Л. Дмитерко); На чверть милі від Зборова стояв гомін, розносились гучні співи безпечного королівського жовнірства (Я. Качура); Безсумний сокіл, вихор-птиця, З журби, мов брат над братом, мовк (П. Грабовський); Безжурні, до нестями балакучі, У затишку чекаєте собі, Що ось ростимуть груші на вербі (Д. Павличко); Він, очевидячки, був не тільки нетужливий, але й нежурливий на вдачу (І. Нечуй-Левицький); — .. От і полонинка ся. Аж сміється, зелена. Рівнесенька така, веселенька. Безклопітна (Г. Хоткевич). — Пор. 1. спокі́йний.
Словник синонімів української мови