1. Словник синонімів української мови

нежурливий

БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться); БЕЗКЛО́ПІТНИЙ (який ні про що не клопочеться). Сміялася (лікарка) досхочу, як сміються молоді, здорові, безтурботні жінки (Л. Дмитерко); На чверть милі від Зборова стояв гомін, розносились гучні співи безпечного королівського жовнірства (Я. Качура); Безсумний сокіл, вихор-птиця, З журби, мов брат над братом, мовк (П. Грабовський); Безжурні, до нестями балакучі, У затишку чекаєте собі, Що ось ростимуть груші на вербі (Д. Павличко); Він, очевидячки, був не тільки нетужливий, але й нежурливий на вдачу (І. Нечуй-Левицький); — .. От і полонинка ся. Аж сміється, зелена. Рівнесенька така, веселенька. Безклопітна (Г. Хоткевич). — Пор. 1. спокі́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нежурливий — нежурли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нежурливий — див. веселий Словник синонімів Вусика
  3. нежурливий — -а, -е. Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нежурливий — НЕЖУРЛИ́ВИЙ, а, е. Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу. Антін не журиться, бо він і на вдачу нежурливий (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  5. нежурливий — НЕЖУРЛИ́ВИЙ, а, е. Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу. Антін не журиться, бо він і на вдачу нежурливий (Н.-Лев., V, 1966, 387). Словник української мови в 11 томах
  6. нежурливий — Нежурливий, -а, -е Безпечальный, беззаботный. Добре, що ти нежурливий удався. Словник української мови Грінченка