1. Словник української мови в 11 томах

нежурливий

НЕЖУРЛИ́ВИЙ, а, е. Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу.

Антін не журиться, бо він і на вдачу нежурливий (Н.-Лев., V, 1966, 387).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нежурливий — нежурли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нежурливий — див. веселий Словник синонімів Вусика
  3. нежурливий — -а, -е. Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нежурливий — НЕЖУРЛИ́ВИЙ, а, е. Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу. Антін не журиться, бо він і на вдачу нежурливий (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  5. нежурливий — БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться)... Словник синонімів української мови
  6. нежурливий — Нежурливий, -а, -е Безпечальный, беззаботный. Добре, що ти нежурливий удався. Словник української мови Грінченка