нежурливий
нежурли́вий
-а, -е.
Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нежурливий — нежурли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- нежурливий — див. веселий Словник синонімів Вусика
- нежурливий — НЕЖУРЛИ́ВИЙ, а, е. Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу. Антін не журиться, бо він і на вдачу нежурливий (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- нежурливий — БЕЗТУРБО́ТНИЙ (який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними), БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗСУ́МНИЙ рідше; БЕЗЖУ́РНИЙ, НЕЖУРЛИ́ВИЙ рідше (не схильний до журби, який не журиться)... Словник синонімів української мови
- нежурливий — НЕЖУРЛИ́ВИЙ, а, е. Який не сумує, не тужить, не журиться, має веселу вдачу. Антін не журиться, бо він і на вдачу нежурливий (Н.-Лев., V, 1966, 387). Словник української мови в 11 томах
- нежурливий — Нежурливий, -а, -е Безпечальный, беззаботный. Добре, що ти нежурливий удався. Словник української мови Грінченка