незаконно
НЕЗАКО́ННО. Присл. до незако́нний.
— Я ж одразу зрозуміла, що Меметку взято незаконно (Тулуб, Людолови, І, 1957, 398);
Знав [Карпо Петрович], що зробив незаконно, взявши з собою хлопця, і потерпав (Коцюб., II 1955, 379).
Словник української мови (СУМ-11)