незакінченість

НЕЗАКІ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незакі́нчений.

Закінченість чи незакінченість думки передається не тільки паузою, а й відповідною мелодією: зниженням або підвищенням голосу (Худ. чит..,1955, 115).

Значення в інших словниках

1. незакінченість — незакі́нченість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. незакінченість — -ності, ж. Абстр. ім. до незакінчений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незакінченість — НЕЗАКІ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незакі́нчений. Закінченість чи незакінченість думки передається не тільки паузою, а й відповідною мелодією: зниженням або підвищенням голосу (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах