незакінченість
НЕЗАКІ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незакі́нчений.
Закінченість чи незакінченість думки передається не тільки паузою, а й відповідною мелодією: зниженням або підвищенням голосу (Худ. чит..,1955, 115).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незакінченість — незакі́нченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- незакінченість — -ності, ж. Абстр. ім. до незакінчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незакінченість — НЕЗАКІ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незакі́нчений. Закінченість чи незакінченість думки передається не тільки паузою, а й відповідною мелодією: зниженням або підвищенням голосу (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах