1. Словник української мови в 11 томах

незакінчений

НЕЗАКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений.

Так і залишилась незакінченою хата, на яку поволі почав був стягатися столяр (Крот., Сини.., 1948, 22);

На дверях з’явився .. з незакінченим туалетом, з сивими бакенбардами полковник (Панч, II, 1956, 439).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незакінчений — незакі́нчений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незакінчений — -а, -е. Не доведений до кінця; незавершений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незакінчений — НЕЗАКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений. Так і залишилась незакінченою хата, на яку поволі почав був стягатися столяр (Є. Кротевич); На дверях з'явився .. з незакінченим туалетом, з сивими бакенбардами полковник (П. Панч). Словник української мови у 20 томах