незакінчений
НЕЗАКІ́НЧЕНИЙ, а, е.
Не доведений до кінця; незавершений.
Так і залишилась незакінченою хата, на яку поволі почав був стягатися столяр (Є. Кротевич);
На дверях з'явився .. з незакінченим туалетом, з сивими бакенбардами полковник (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незакінчений — незакі́нчений прикметник Орфографічний словник української мови
- незакінчений — -а, -е. Не доведений до кінця; незавершений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незакінчений — НЕЗАКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений. Так і залишилась незакінченою хата, на яку поволі почав був стягатися столяр (Крот., Сини.., 1948, 22); На дверях з’явився .. з незакінченим туалетом, з сивими бакенбардами полковник (Панч, II, 1956, 439). Словник української мови в 11 томах