незакінченість

НЕЗАКІ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до незакі́нчений.

Закінченість чи незакінченість думки передається не тільки паузою, а й відповідною мелодією: зниженням або підвищенням голосу (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незакінченість — незакі́нченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. незакінченість — -ності, ж. Абстр. ім. до незакінчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незакінченість — НЕЗАКІ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незакі́нчений. Закінченість чи незакінченість думки передається не тільки паузою, а й відповідною мелодією: зниженням або підвищенням голосу (Худ. чит..,1955, 115). Словник української мови в 11 томах