незакінчений
НЕЗАКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений.
Так і залишилась незакінченою хата, на яку поволі почав був стягатися столяр (Крот., Сини.., 1948, 22);
На дверях з’явився .. з незакінченим туалетом, з сивими бакенбардами полковник (Панч, II, 1956, 439).
Словник української мови (СУМ-11)