незакінчений

НЕЗАКІ́НЧЕНИЙ, а, е.

Не доведений до кінця; незавершений.

Так і залишилась незакінченою хата, на яку поволі почав був стягатися столяр (Є. Кротевич);

На дверях з'явився .. з незакінченим туалетом, з сивими бакенбардами полковник (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. незакінчений — незакі́нчений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незакінчений — -а, -е. Не доведений до кінця; незавершений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незакінчений — НЕЗАКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений. Так і залишилась незакінченою хата, на яку поволі почав був стягатися столяр (Крот., Сини.., 1948, 22); На дверях з’явився .. з незакінченим туалетом, з сивими бакенбардами полковник (Панч, II, 1956, 439).  Словник української мови в 11 томах