Великий тлумачний словник сучасної мови

незакінчений

незакі́нчений

-а, -е.

Не доведений до кінця; незавершений.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. незакінчений — незакі́нчений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. незакінчений — НЕЗАКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений. Так і залишилась незакінченою хата, на яку поволі почав був стягатися столяр (Є. Кротевич); На дверях з'явився .. з незакінченим туалетом, з сивими бакенбардами полковник (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
  3. незакінчений — НЕЗАКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений. Так і залишилась незакінченою хата, на яку поволі почав був стягатися столяр (Крот., Сини.., 1948, 22); На дверях з’явився .. з незакінченим туалетом, з сивими бакенбардами полковник (Панч, II, 1956, 439).  Словник української мови в 11 томах