незборний
НЕЗБО́РНИЙ, а, е, ритор. Те саме, що незбори́мий.
— Велика руська земля, дужа, незборна (Скл., Святослав, 1959, 55);
У голосах мужиків звучало незборне завзяття та жадоба помсти (Оп., Іду.., 1958, 600).
Словник української мови (СУМ-11)НЕЗБО́РНИЙ, а, е, ритор. Те саме, що незбори́мий.
— Велика руська земля, дужа, незборна (Скл., Святослав, 1959, 55);
У голосах мужиків звучало незборне завзяття та жадоба помсти (Оп., Іду.., 1958, 600).
Словник української мови (СУМ-11)