незвичність
НЕЗВИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незви́чний.
Білизна снігів Від сонця, що підводилось з-за гір, З незвичності засліплювала зір (Підс., Поеми, 1954, 7);
Катюша сказала, що приїхала організувати нас [дітей], і це лякало всіх незвичністю і новизною (Чаб., Катюша, 1960, 16).
Словник української мови (СУМ-11)