Словник української мови в 11 томах

незвичність

НЕЗВИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незви́чний.

Білизна снігів Від сонця, що підводилось з-за гір, З незвичності засліплювала зір (Підс., Поеми, 1954, 7);

Катюша сказала, що приїхала організувати нас [дітей], і це лякало всіх незвичністю і новизною (Чаб., Катюша, 1960, 16).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. незвичність — незви́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. незвичність — -ності, ж. Абстр. ім. до незвичний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незвичність — НЕЗВИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незви́чний. Білизна снігів Від сонця, що підводилось з-за гір, З незвичності засліплювала зір (О. Підсуха); Катюша сказала, що приїхала організувати нас [дітей], і це лякало всіх незвичністю і новизною (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах