незворушно

НЕЗВОРУ́ШНО. Присл. до незвору́шний.

Мимоволі озирається [Кузьма] в той бік, де на валу блищить ножем незворушно на місці його новий сталевий гігант [про бульдозер] (Гончар, Тронка, 1963, 272);

В руїнах давній храм на гострому шпилі, Там незворушно сплять у мертвому спокої Богині з мармуру і бронзові герої (Зеров, Вибр., 1966, 467).

Значення в інших словниках

1. незворушно — незвору́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. незворушно — Присл. до незворушний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незворушно — НЕЗВОРУ́ШНО. Присл. до незвору́шний. Мимоволі озирається [Кузьма] в той бік, де на валу блищить ножем незворушно на місці його новий сталевий гігант [про бульдозер] (О.  Словник української мови у 20 томах