незворушно
НЕЗВОРУ́ШНО.
Присл. до незвору́шний.
Мимоволі озирається [Кузьма] в той бік, де на валу блищить ножем незворушно на місці його новий сталевий гігант [про бульдозер] (О. Гончар);
В руїнах давній храм на гострому шпилі, Там незворушно сплять у мертвому спокої Богині з мармуру і бронзові герої (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)