незговірливість
НЕЗГОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. незгові́рливий.
Розпочаті ще Потьомкіним у Яссах мирні переговори затягувались через уперту незговірливість турків (Добр., Очак. розмир, 1965, 397).
Словник української мови (СУМ-11)НЕЗГОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. незгові́рливий.
Розпочаті ще Потьомкіним у Яссах мирні переговори затягувались через уперту незговірливість турків (Добр., Очак. розмир, 1965, 397).
Словник української мови (СУМ-11)