незговірливість

НЕЗГОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. незгові́рливий.

Розпочаті ще Потьомкіним у Яссах мирні переговори затягувались через уперту незговірливість турків (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. незговірливість — незгові́рливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. незговірливість — -вості, ж. Властивість за знач. незговірливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незговірливість — НЕЗГОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. незгові́рливий. Розпочаті ще Потьомкіним у Яссах мирні переговори затягувались через уперту незговірливість турків (Добр., Очак. розмир, 1965, 397).  Словник української мови в 11 томах