незнання

НЕЗНАННЯ́, я́, с.

1. чого і без додатка. Відсутність знань, відомостей і т. ін. про кого-, що-небудь, необізнаність у чомусь.

В теорії пізнання, як і в усіх інших галузях науки, слід міркувати діалектично, тобто не припускати готовим і незмінним наше пізнання, а розбирати, яким чином з незнання являється знання.. (Ленін, 14, 1949, 87);

— Тепер треба людей грамотних, а в мене тільки й науки, що в шкільному курникові сидів за незнання закону божого (Тют., Вир, 1964, 25).

2. чого. Відсутність якого-небудь почуття.

Під час війни з небувалою силою проявились кращі риси характеру радянської людини — відвага, незнання страху в боротьбі (Іст. укр. літ., II, 1956, 234).

Значення в інших словниках

1. незнання — незнання́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. незнання — -я, с. 1》 чого і без додатка. Відсутність знань, відомостей і т. ін. про кого-, що-небудь, необізнаність у чомусь. 2》 чого. Відсутність якого-небудь почуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незнання — НЕЗНАННЯ́, я́, с. 1. чого і без дод. Відсутність знань, відомостей і т. ін. про кого-, що-небудь, необізнаність у чомусь. – Тепер треба людей грамотних, а в мене тільки й науки, що в шкільному курникові сидів за незнання закону божого (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. незнання — НЕЗНАННЯ́ кого, чого і без додатка (відсутність знань, відомостей про кого-, що-небудь), НЕВІ́ДАННЯ про когощо, чого і без додатка; НЕОБІ́ЗНАНІСТЬ з чим і без додатка, НЕЗНАЙО́МСТВО з чим і без додатка, НЕКОМПЕТЕ́НТНІСТЬ у чому і без додатка...  Словник синонімів української мови
5. незнання — Незна́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)