незнання

НЕЗНАННЯ́ кого, чого і без додатка (відсутність знань, відомостей про кого-, що-небудь), НЕВІ́ДАННЯ про когощо, чого і без додатка; НЕОБІ́ЗНАНІСТЬ з чим і без додатка, НЕЗНАЙО́МСТВО з чим і без додатка, НЕКОМПЕТЕ́НТНІСТЬ у чому і без додатка, НЕПОІНФОРМО́ВАНІСТЬ про кого-що і без додатка (незнання певного аспекту, певної ділянки життя, певної ситуації). Пороки.. породжуються незнанням, тому дурість і безрозсудство — найгірші з пороків (П. Загребельний); Порфир знизав плечима в щирому невіданні: — Сам не знаю (О. Гончар); Семен Рябошапка посміхався, ніби вибачаючи гостеві необізнаність з такими, здавалося йому, природними звичаями колгоспного життя (С. Журахович); Інженер Преображенський.. вважав, що мовчання Мухтарова пояснюється його некомпетентністю (І. Ле); — Учора трапилось таке непорозуміння, таке непорозуміння. А все це, знаєте, моя непоінформованість (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. незнання — незнання́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. незнання — -я, с. 1》 чого і без додатка. Відсутність знань, відомостей і т. ін. про кого-, що-небудь, необізнаність у чомусь. 2》 чого. Відсутність якого-небудь почуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незнання — НЕЗНАННЯ́, я́, с. 1. чого і без дод. Відсутність знань, відомостей і т. ін. про кого-, що-небудь, необізнаність у чомусь. – Тепер треба людей грамотних, а в мене тільки й науки, що в шкільному курникові сидів за незнання закону божого (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. незнання — Незна́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. незнання — НЕЗНАННЯ́, я́, с. 1. чого і без додатка. Відсутність знань, відомостей і т. ін. про кого-, що-небудь, необізнаність у чомусь. В теорії пізнання, як і в усіх інших галузях науки, слід міркувати діалектично...  Словник української мови в 11 томах