Словник синонімів української мови

незначний

БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін.); ХУДИ́Й рідко (про ґрунт, рослинність). Серед шалених прерій і в тундрі, де сивіє бідний мох, Нам світять Гейне, Тютчев, Архілох (М. Рильський); І писака лише переказав.. розмову з художником. Убогим юмором (гумором) заквітчав він проект художника (Ю. Яновський); Нахиляється однорукий солдат, зриває щуплий, жалюгідний колосок (О. Довженко); Кирило пожалів беззахисного, затурканого хлопця і дав йому двадцять ногат з свого злиденного запасу (А. Хижняк); З'явився генерал Новицький, шеф київських жандармів, людина з мізерною освітою, грубий, жорстокий і тупуватий (І. Драч); Літа минали, старість усе дужче добивали, нікчемний скарб тяжко збивався та помалу, по крихті... (Марко Вовчок); Я тільки тепер побачив село — нужденну купку солом'яних стріх (М. Коцюбинський); Пенсія була досить скупа, посторонні заробітки ще скупіші (І. Франко); Садок хирлявий, шпитальний — сім пар калік дерев, худі кущики, мов витягнені з солдатської юшки (Г. Хоткевич). — Пор. 1. незначни́й, 2. нікче́мний.

МАЛИ́Й (за розміром), НЕВЕЛИ́КИЙ, ДРІБНИ́Й, КРИ́ХІТНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, МІНІАТЮ́РНИЙ (дуже малий). Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці (М. Коцюбинський); У вечірніх сутінях дивилась невелика хата темними вікнами (А. Головко); Висока гора неначе спадала вниз, розсипаючись дрібними горбами (І. Нечуй-Левицький); Поруч хаток ліпилися крихітні вівчарні, корівники (З. Тулуб); Його мрія починалася з одноциліндрового моторчика на чотири сили, який можна почепити до мізерного ялика (Ю. Смолич); У Києві, наприклад, у багатьох місцях знаходять мініатюрні бронзові й залізні сокирки, які належать до X-XІІІ століть (з журналу). — Пор. 1. коро́ткий, 1. незначни́й.

МАЛИ́Й (кількісно), НЕВЕЛИ́КИЙ, НЕЧИСЛЕ́ННИЙ, НЕЗНАЧНИ́Й, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, НІКЧЕ́МНИЙ (дуже малий, недостатній). — Стражник каже, що пана вже не одпустять, а заарештують... Хто ж мені тоді гроші віддасть? А їх не мала сума набралася — за півроку зажито! (Панас Мирний); (Ріпник:) Невеликі то були гроші (І. Франко); У полі — сліди кулемета і ніг нечисленні сліди (В. Сосюра); Танки в ліс не пройдуть, втрати в живій силі будуть незначні (О. Гончар); Любо дивитися, як, мов перо, літає в його руках джига, як кожний рух певний себе, і тих рухів взагалі обмежене число (Г. Хоткевич); — Мій заробок мізерний (І. Франко); — Так, мій добрий ака, заробітки нікчемні (І. Ле).

НЕЗНАЧНИ́Й (за розміром, обсягом, кількістю, силою вияву тощо), НІКЧЕ́МНИЙ підсил.; ОБМЕ́ЖЕНИЙ, СКРО́МНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил. (за розміром, кількістю, результатами); НЕВЕЛИ́КИЙ, МАЛИ́Й підсил., МАЛЕ́НЬКИЙ підсил. (за кількістю, силою вияву); НЕЧИСЛЕ́ННИЙ (за кількістю); НЕГУСТИ́Й розм. (про гроші, заробіток); НЕВИСО́КИЙ, НИЗЬКИ́Й підсил. (який не досягнув більш або менш значного розвитку, невеликий щодо кількості, сили, інтенсивності). Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського, і його пістолет вистрілив від того незначного руху (О. Гончар); — Так, мій добрий ака, заробітки нікчемні. Перебиваєшся, як аллахові угодно — з копійки на копійку (І. Ле); Кожний робітник, очевидно, педантично виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи (Ю. Смолич); Скромні заробітки; Гармату поставлять на п'єдестал як пам'ятник епохи гордих своїх діянь і дивитимуться на неї з усміхом, дивуючись її скромним розмірам (О. Довженко); Марія Голуб.. дивилась на мізерний вилов риби і журно хитала головою (В. Кучер); Вона ("армія" І. В. Мічуріна) одержала вже ряд блискучих перемог у невеликих сутичках з супротивником (О. Довженко); Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (І. Нечуй-Левицький); Маленький гурток подорожніх притих (Леся Українка); Чорносотенці розігнали нечисленну самоохорону з робітників та інтелігенції (Ю. Смолич); — З чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку (М. Стельмах); Низькі темпи розвитку; Їхати на низькій швидкості. — Пор. 3. бі́дний, 1. мали́й, 3. мали́й, 2. слабки́й.

НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил.; НЕІСТО́ТНИЙ, НЕСУТТЄ́ВИЙ, ДРІБ'ЯЗКО́ВИЙ, МА́РНИЙ (який не становить суті чого-небудь); МАЛОВА́ЖНИЙ, МАЛОЗНА́ЧНИЙ, МАЛОЗНАЧУ́ЩИЙ рідше, МАЛОІСТО́ТНИЙ (який має невелике значення); НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, ПУСТИ́Й підсил. розм. (до якого можна не ставитися серйозно, настільки він незначний); МАЛЕ́НЬКИЙ, МАЛИ́Й рідше, ДРІБНИ́Й (ужив. перев. з ім. абстр. знач.: справа, прохання, послуга і т. ін.); НЕПОВА́ЖНИЙ (про причину); ПЛАЧЕ́ВНИЙ підсил. (про результат); ДРУГОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙ підсил. (не основний за значенням, менш істотний). Хай незначна, та щоб робота, Щоб день безділлям не затих (П. Дорошко); Пам'ять чітко берегла якісь несуттєві дрібниці, незначущі випадки, якусь миттєву зустріч з незнайомою людиною (Є. Гуцало); Основна справа — справа з відпусткою — здалася Раї дрібною, неважливою (О. Копиленко); — Мені доручена доля моїх братів, а я думаю, .. як би збутися тільки свого, власного горя, — воно ж нікчемне, мізерне перед великим горем моєї бідної країни... (М. Старицький); Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, — настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (А. Малишко); Він відкидав усякі дріб'язкові сторонні міркування (О. Левада); І мовила хорошая Даліла..: — Казав, що все вволиш, про що б я не просила... Питаю ж я таку дрібницю марну!.. (Леся Українка); — Я надто маловажна людина, щоб своєю особою справляти кому приємність або прикрість (О. Кобилянська); Зір не така малозначна річ, якою можна було б ризикувати (Л. Дмитерко); Вони просиділи допізна. Ліниво перемовлялися про малозначущі речі (П. Загребельний); Рана несерйозна зовсім, і Ліза, безперечно, поправиться за два дні (Ю. Яновський); — Пустоцвіт сам і робота твоя пуста! Гріш ціна такій роботі! (О. Гончар); Я хочу тобі написати про один маленький факт нашої бойової обстановки (Ю. Яновський); Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (П. Дорошко); Камнєв згадав десятки дрібних справ, які ще треба було зробити до від'їзду (В. Собко); Все було другорядним, неважливим порівняно з тим, що він здобув, що він має тепер у житті: Тоня! (О. Гончар). — Пор. 2. нікче́мний.

НІКЧЕ́МНИЙ (позбавлений цінності, значення, нічого не вартий), МІЗЕ́РНИЙ, СУ́ЄТНИЙ (про справи, турботи тощо — незначний, пустий, дріб'язковий); ДЕШЕ́ВИЙ, КОПІ́ЙЧАНИЙ підсил. (який не має справжньої цінності й тому не заслуговує на увагу); НЕПОТРЕ́БНИЙ заст. (осудливо про людину, слова і т. ін.). Самотність! Гордощі! Які слова нікчемні! За пишним одягом який мізерний зміст! (М. Рильський); Людина єсмь.. мене гнітуть (гнітять) слаботи; Я чую їх, не сила ж утекти; Нікчемні мрії, суєтні турботи.. (П. Грабовський); Гнатися за дешевою популярністю; Дешеві дотепи; — Копійчана справа, — вставив своє Хоменків шуряк, — не варто звертати уваги... (Л. Смілянський). — Пор. 3. бі́дний, 2. незначни́й.

СЛАБКИ́Й (неінтенсивний у своєму вияві), СЛАБИ́Й, ЛЕГКИ́Й, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, СКУПИ́Й, КВО́ЛИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ (перев. про світло, вогонь). Слабка посмішка; Слабкий гомін сусідських прикрих голосів хутко згубився (Леся Українка); Антін Рибка стояв на своєму подвір'ї і уважно при слабому передранішньому світлі стругав довгу жердину (М. Коцюбинський); Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна (І. Цюпа); Скупий ліхтарик над дальнім корпусом прийомного покою блимав непевно й тоскно (І. Микитенко); Десь попереду народився кволий вогник і полетів назустріч машині (П. Загребельний). — Пор. 1. незначни́й.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. незначний — незначни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. незначний — (факт) дрібний, другорядний; (- шкоду) невеликий, несерйозний; (кількістю) МІЗЕРНИЙ, (значенням) НЕВАЖЛИВИЙ; (твір) невидатний.  Словник синонімів Караванського
  3. незначний — -а, -е. 1》 Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін. 2》 Який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу; неважливий. || Який не становить суті чого-небудь; неістотний, другорядний. 3》 Нічим не визначний; не видатний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незначний — НЕЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін. Він [крамар] заломив таку суму, що вся моя подорожня каса зникала в ній незначною часткою (Леся Українка); Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського...  Словник української мови у 20 томах
  5. незначний — НЕЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін. Він [крамар] заломив таку суму, що вся моя подорожня каса зникала в ній незначною часткою (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  6. незначний — Незначний, -а, -е Незначительный. Левиц. Пов. 280.  Словник української мови Грінченка