незначний

незначни́й

-а, -е.

1》 Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін.

2》 Який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу; неважливий.

|| Який не становить суті чого-небудь; неістотний, другорядний.

3》 Нічим не визначний; не видатний.

Значення в інших словниках

1. незначний — незначни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незначний — (факт) дрібний, другорядний; (- шкоду) невеликий, несерйозний; (кількістю) МІЗЕРНИЙ, (значенням) НЕВАЖЛИВИЙ; (твір) невидатний.  Словник синонімів Караванського
3. незначний — НЕЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін. Він [крамар] заломив таку суму, що вся моя подорожня каса зникала в ній незначною часткою (Леся Українка); Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського...  Словник української мови у 20 томах
4. незначний — БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. незначний — НЕЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін. Він [крамар] заломив таку суму, що вся моя подорожня каса зникала в ній незначною часткою (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
6. незначний — Незначний, -а, -е Незначительный. Левиц. Пов. 280.  Словник української мови Грінченка