незцілимий
НЕЗЦІЛИ́МИЙ, а, е.
1. Те саме, що незціле́нний.
Незцілимий хворий.
2. перен. Якого не можна позбутися.
Убрана була [молода] — як цариця.. Сяла вся, як сонце, а в очах світилася незцілима мука (Хотк., II, 1966, 97).
Словник української мови (СУМ-11)