нелюд
НЕ́ЛЮД, а, ч. Жорстока, зла, бездушна людина.
Я пішла до сього нелюда задля шматка хліба, але ж сей хліб мені в горлі став! (Л. Укр., III, 1952, 547);
Прекрасні слова були сказані Максимом Рильським в суворі дні війни, коли фашистські нелюди хотіли знищити культурні надбання нашого народу (Цюпа, Україна.., 1960, 114);
— Що ви робите?! Чи ви люди чи нелюди?! — заголосила дівчина, коли побачила, як проходжався по парубочому тілі Октав Пігловський (Стельмах, І, 1962, 466).
Словник української мови (СУМ-11)