нелюбов

НЕЛЮБО́В, і, ж. Почуття неприязні, неприхильності до кого-небудь.

Більше всього не пойме [не зрозуміє] Настя нелюбові Парасчиної до дітей. Яка вона мати, чи вона прибере, попестить коли дитину (Мирний, IV, 1955, 70);

Серед січовиків почувалася прихована нелюбов до цього гетьмана (Ле, Наливайко, 1957, 47);

// до чого, розм. Відсутність бажання що-небудь робити, виконувати і т. ін.

Мовчки рушив [Григорій] на Схід.. у супроводі жінки Харитини й собаки Султана, якого шанував за тактовність і нелюбов до гавкання (Довж., І, 1958, 76).

Значення в інших словниках

1. нелюбов — нелюбо́в іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нелюбов — Неприязнь, неприхильність, АНТИПАТІЯ, с. ненависть; (до чого) нехіть.  Словник синонімів Караванського
3. нелюбов — -і, ж. Почуття неприязні, неприхильності до кого-небудь. || до чого, розм. Відсутність бажання що-небудь робити, виконувати і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нелюбов — НЕЛЮБО́В, і, ж. Почуття неприязні, неприхильності до кого-небудь. Більше всього не пойме [не зрозуміє] Настя нелюбові Парасчиної до дітей.  Словник української мови у 20 томах
5. нелюбов — НЕПРИ́ЯЗНЬ (недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕПРИХИ́ЛЬНІСТЬ, АНТИПА́ТІЯ підсил., НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ підсил., НЕДРУЖЕЛЮ́БНІСТЬ підсил., НЕЛЮБО́В підсил., ВОРО́ЖІСТЬ підсил.  Словник синонімів української мови
6. нелюбов — Нелюбо́в, -ви ж. Нелюбовь, непріязнь. Ці річі здаються нам луною од тієї великої нелюбови, яку виказують нам німецькі писання. О. 1862. IX. 26.  Словник української мови Грінченка