немовбито

НЕМО́ВБИТО, спол., част. Те саме, що немо́в.

[Пряха:] Король узяв [дівчину] як панну до палат, за царедворку до своєї жінки, і шанував і працею не мучив, і винайшов забутий герб якийсь, немовбито вона таки шляхетна (Л. Укр., II, 1951, 191);

— Зараз, зараз, сватоньку, — скрикнула Лисичка, немовбито її кликано (Фр., IV, 1950, 84).

Значення в інших словниках

1. немовбито — немо́вбито сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. немовбито — див. наче  Словник синонімів Вусика
3. немовбито — див. немовби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. немовбито — НЕМО́ВБИТО¹, спол. 1. порівняльний. Те саме, що немов¹ 1. [Пряха:] Король узяв [дівчину] як панну до палат, за царедворку до своєї жінки, і шанував і працею не мучив, і винайшов забутий герб якийсь, немовбито вона таки шляхетна (Леся Українка);...  Словник української мови у 20 томах
5. немовбито — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал.  Словник синонімів української мови