неначебто

НЕНА́ЧЕБТО, спол., част. Те саме, що нена́че.

Регочуться, плигають і кричать [ягнята], Неначебто бояться вовкулаки (Гл., Вибр., 1951, 121);

Зі мною тінь ходила, Неначебто водила По свіжому сліду (Воронько, Коли я.., 1962, 123);

Вибух, яким спалахнув цей чорнявий хлопець.., провіщав, що за цією неначебто одноманітністю ховаються різні вдачі й темпераменти (Сенч., На Бат. горі, 1960, 5).

Значення в інших словниках

1. неначебто — нена́чебто сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. неначебто — див. наче  Словник синонімів Вусика
3. неначебто — спол., част. Те саме, що неначе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неначебто — НЕНА́ЧЕБТО¹, спол. 1. порівняльний. Те саме, що неначе¹ 1. Регочуться, плигають і кричать [ягнята], Неначебто бояться вовкулаки (Л. Глібов); Зі мною тінь ходила, Неначебто водила По свіжому сліду (П. Воронько). 2. з'ясувальний. Те саме, що неначе¹...  Словник української мови у 20 томах
5. неначебто — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал.  Словник синонімів української мови