ненаїжджений

НЕНАЇ́ЖДЖЕНИЙ, а, е.

1. По якому мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); невторований.

Віз заскрипів, повертаючись, і поторохтів по сухій ненаїждженій дорозі (Вас., І, 1959, 291);

Мабуть, недавно прошуміла тут сніговиця. Дорога ще ненаїжджена (Коп., Лейтенанти, 1947, 3).

2. Який мало використовувався при їзді; новий.

Під ненаїждженими полозками потужно рипить сніг (Кир., Вибр., 1960, 26).

Значення в інших словниках

1. ненаїжджений — ненаї́жджений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ненаїжджений — -а, -е. 1》 По якому мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); невторований. 2》 Який мало використовувався під час їзди; новий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ненаїжджений — НЕНАЇ́ЖДЖЕНИЙ, а, е. 1. По якому мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); не зовсім вторований. Віз заскрипів, повертаючись, і поторохтів по сухій ненаїждженій дорозі (С. Васильченко); Мабуть, недавно прошуміла тут сніговиця. Дорога ще ненаїжджена (О.  Словник української мови у 20 томах