ненаїжджений

ненаї́жджений

-а, -е.

1》 По якому мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); невторований.

2》 Який мало використовувався під час їзди; новий.

Значення в інших словниках

1. ненаїжджений — ненаї́жджений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ненаїжджений — НЕНАЇ́ЖДЖЕНИЙ, а, е. 1. По якому мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); не зовсім вторований. Віз заскрипів, повертаючись, і поторохтів по сухій ненаїждженій дорозі (С. Васильченко); Мабуть, недавно прошуміла тут сніговиця. Дорога ще ненаїжджена (О.  Словник української мови у 20 томах
3. ненаїжджений — НЕНАЇ́ЖДЖЕНИЙ, а, е. 1. По якому мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); невторований. Віз заскрипів, повертаючись, і поторохтів по сухій ненаїждженій дорозі (Вас., І, 1959, 291); Мабуть, недавно прошуміла тут сніговиця. Дорога ще ненаїжджена (Коп.  Словник української мови в 11 томах