непишний

НЕПИ́ШНИЙ, а, е, діал.

1. Скромний.

[Аврелія:] Навіть ту непишну одіж, що я ношу, віддав би [Мартіан] на убогих, якби я вмерла… (Л. Укр., III, 1952, 279).

2. Негордий, простий.

Нігде нема таких дівчат красивих, моторних.., непишних, як на Гончарівці (Кв.-Осн., II, 1956, 310).

3. у сполуч. з я к. Засоромлений, сконфужений.

Вийшов я й відси [від адвоката], як непишний. Але тепер уже підступає мені злість під серце (Март., Тв., 1954, 205).

Значення в інших словниках

1. непишний — Як непишний: присоромлений [VI,VII]  Словник з творів Івана Франка
2. непишний — непи́шний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
3. непишний — див. скромний  Словник синонімів Вусика
4. непишний — -а, -е, діал. 1》 Скромний. 2》 Негордий, простий. 3》 у сполуч. з як. Засоромлений, сконфужений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. непишний — НЕПИ́ШНИЙ, а, е, діал. 1. Скромний. [Аврелія:] Навіть ту непишну одіж, що я ношу, віддав би [Мартіан] на убогих, якби я вмерла... (Леся Українка). 2. Негордий, простий. Нігде [ніде] нема таких дівчат красивих, моторних.., непишних, як на Гончарівці (Г.  Словник української мови у 20 томах
6. непишний — ПРИСТУ́ПНИЙ (про людину — до якого можна легко доступитися; уважний до інших), ПРОСТИ́Й, ДОСТУ́ПНИЙ, НЕГО́РДИЙ, НЕГОРДОВИ́ТИЙ, НЕПИ́ШНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
7. непишний — Непи́шний, -а, -е Въ выраж.: як нелишний. Сконфуженный. Вилаяли його, а він покліпав очима і вийшов з хати, як непишний.  Словник української мови Грінченка