непоетичний
НЕПОЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Не пройнятий поезією, позбавлений поезії.
Зовсім несправедливо дали цьому містечку таке непоетичне прізвище — Свиняча Гребля (Вас., І, 1959, 375);
Кость уже стояв на порозі навстіж розчинених дверей і, о боже! який непоетичний, який нещасний вигляд мав він у цю хвилину! (Л. Янов., І, 1959, 447).
Словник української мови (СУМ-11)