непоетичний

БУДЕ́ННИЙ (позбавлений виразності, оригінальності, нічим не привабливий, нецікавий); ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, НЕПОЕТИ́ЧНИЙ (позбавлений поетичності, оригінальності; про світогляд, інтереси і т. ін. — вузькопрактичний); ПРИЗЕ́МЛЕНИЙ підсил., БЕЗКРИ́ЛИЙ підсил. (про інтереси, думки і т. ін. — позбавлений романтичності, знижений). В його голові малювалися тепер картини, яким він колись не надавав значення, вважаючи звичайними, буденними (Григорій Тютюнник); Мистецтво вмирає, бо нема імпульсів для мистецтва, світ став прозаїчним (В. Еллан-Блакитний); Довженко гостро картав кінодраматургів за прояви бездумності, за схематизм і поверховість, за низький рівень професійності і безкриле ремісництво (О. Левада). — Пор. 1. звича́йний, 4. невира́зний.

Значення в інших словниках

1. непоетичний — непоети́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непоетичний — -а, -е. Не пройнятий поезією, позбавлений поезії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непоетичний — НЕПОЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Який не характеризується піднесеністю, незвичайністю; буденний, прозаїчний. Зовсім несправедливо дали цьому містечку таке непоетичне прізвище – Свиняча Гребля (С.  Словник української мови у 20 томах
4. непоетичний — НЕПОЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Не пройнятий поезією, позбавлений поезії. Зовсім несправедливо дали цьому містечку таке непоетичне прізвище — Свиняча Гребля (Вас., І, 1959, 375); Кость уже стояв на порозі навстіж розчинених дверей і, о боже!...  Словник української мови в 11 томах