непоетичний

НЕПОЕТИ́ЧНИЙ, а, е.

Який не характеризується піднесеністю, незвичайністю; буденний, прозаїчний.

Зовсім несправедливо дали цьому містечку таке непоетичне прізвище – Свиняча Гребля (С. Васильченко);

Кость уже стояв на порозі навстіж розчинених дверей і, о боже! який непоетичний, який нещасний вигляд мав він у цю хвилину! (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. непоетичний — непоети́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непоетичний — -а, -е. Не пройнятий поезією, позбавлений поезії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непоетичний — БУДЕ́ННИЙ (позбавлений виразності, оригінальності, нічим не привабливий, нецікавий); ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, НЕПОЕТИ́ЧНИЙ (позбавлений поетичності, оригінальності; про світогляд, інтереси і т. ін. — вузькопрактичний); ПРИЗЕ́МЛЕНИЙ підсил., БЕЗКРИ́ЛИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
4. непоетичний — НЕПОЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Не пройнятий поезією, позбавлений поезії. Зовсім несправедливо дали цьому містечку таке непоетичне прізвище — Свиняча Гребля (Вас., І, 1959, 375); Кость уже стояв на порозі навстіж розчинених дверей і, о боже!...  Словник української мови в 11 томах