непорухомий

НЕПОРУХО́МИЙ, а, е, діал. Нерухомий.

Стояла [Маруся] і дивилася на Катрю, Катря непорухома сиділа (Вовчок, І, 1955, 256).

Значення в інших словниках

1. непорухомий — -а, -е, діал. Нерухомий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. непорухомий — НЕПОРУХО́МИЙ, а, е, діал. Нерухомий. Стояла [Маруся] і дивилася на Катрю, Катря непорухома сиділа (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
3. непорухомий — Непорухо́мий, -а, -е = нерухомий.  Словник української мови Грінченка