непізнанний
НЕПІЗНА́ННИЙ, а, е. Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання.
Нема речей непізнанних, а є лише досі ще непізнані (Рильський, Веч. розмови, 1962, 95).
Словник української мови (СУМ-11)НЕПІЗНА́ННИЙ, а, е. Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання.
Нема речей непізнанних, а є лише досі ще непізнані (Рильський, Веч. розмови, 1962, 95).
Словник української мови (СУМ-11)