непізнанний

непізна́нний

-а, -е.

Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання.

Значення в інших словниках

1. непізнанний — непізна́нний прикметник якого не можна пізнати  Орфографічний словник української мови
2. непізнанний — НЕПІЗНА́ННИЙ, а, е. Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще непізнані (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
3. непізнанний — НЕПІЗНА́ННИЙ (недоступний для пізнання), НЕПІЗНАВА́ННИЙ, ТРАНСЦЕНДЕ́НТНИЙ філос. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще не пізнані (М. Рильський). — Пор. 1. незрозумі́лий.  Словник синонімів української мови
4. непізнанний — НЕПІЗНА́ННИЙ, а, е. Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще непізнані (Рильський, Веч. розмови, 1962, 95).  Словник української мови в 11 томах