нерозумно
НЕРОЗУ́МНО. Присл. до нерозу́мний.
Шосе (тільки слава, що шосе), проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (Коцюб., III, 1956, 145);
Єгор глянув на Мічуріна і з виразу його обличчя збагнув раптом, що говорить невірно, нерозумно (Довж., І, 1958, 460).
Словник української мови (СУМ-11)