несамостійність

НЕСАМОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до несамості́йний.

Відомо, що самий факт запозичення не є свідченням про творчу несамостійність письменника (Мова і стиль "Вершників", 1955, 38);

Заболотний гостро картав себе за короткозорість, за несамостійність думки (Жур., Звич. турботи, 1960, 60).

Значення в інших словниках

1. несамостійність — несамості́йність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. несамостійність — -ності, ж. Абстр. ім. до несамостійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. несамостійність — НЕСАМОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до несамості́йний. Відомо, що самий факт запозичення не є свідченням про творчу несамостійність письменника (з наук. літ.); Заболотний гостро картав себе за короткозорість, за несамостійність думки (С. Журахович).  Словник української мови у 20 томах